Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М. В. Лисенка

Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М. В. Лисенка

Харківський національний академічний театр опери та балету - один з найстаріших вітчизняних музичних театрів, спадкоємець кращих традицій української, російської та світової культури. Історія музичного театру в Харкові веде відлік з 1780 року. Початком відносної стабільності можна вважати грудень 1874 (за новим стилем січня 1875), коли завдяки зусиллям мецената В. Пащенко у знову відбудованому театрі відбувся перший спектакль антрепризи Ф.Бергера. З 1891 року театр отримав постійну «прописку» в колишньому Комерційному клубі, де працював з невеликою перервою 100 років (зараз це приміщення освоює Харківська філармонія).

Кінець ХІХ століття став періодом розквіту опери в Харкові, коли на оперній сцені виступали Ф. Шаляпін і М.Баттістіні, А.Нежданова і Л.Собінов, Н.Забела-Врубель і І.Алчевскій, а також багато інших корифеїв виконавського мистецтва. Їх творчість стала зразком для художників нової епохи й органічно сприймалося поруч зі школою майстрів української сцени М.Кропивницького, П.Саксаганського, М.Заньковецької. Харківський оперний завдяки цьому художньому співзвучністю знайшов неповторну творчу особистість. У жовтні 1925 року відповідно до урядової постанови в Харкові, тоді ще столиці України, було створено перший державний національний театр опери та балету.

Основою колективу були представники харківської музично-виконавської школи, відомі майстри з інших міст, талановиті дебютанти. Істотно, що в 1920-ті - 1930-ті роки харківська оперна та балетна сцени стали творчою колискою для таких майбутніх зірок національного мистецтва, як І.Козловський, М.Рейзен, Б.Гмиря, З.Гайдай, М. Гришка, І. Паторжинського, М.Литвиненко-Вольгемут, В.Дуленко, Р.Захаров. У ті ж роки харківський оперний став творчою лабораторією по створенню перших в національному театрі оперних і балетних вистав: «Пан Каневський» М.Вериківського, «Купало» А.Вахняніна, «Кармелюк» В. Костенко та багато інших.

У грудні 1944 року театру було присвоєно ім'я М.В.Лисенка. Цією акцією були відзначені заслуги колективу в становленні національного музичного мистецтва та увічнено пам'ять його засновника, чиї опери «Різдвяна ніч» (1883), «Утоплена» (1885), «Тарас Бульба» (1924) вперше були поставлені саме на харківській сцені.

Протягом останніх десятиліть кращі виконавські традиції корифеїв зберігали і примножували такі видатні виконавці, як Е.Червонюк, Л.Попова, Н.Манойло Т.Попеску. А також Ст.Арканова, С.Коливанова, які й сьогодні передають молодому поколінню свій творчий досвід. Серед відомих виконавців, народжених харківської сценою, і зараз є імена, що прикрашають оперні та балетні трупи Москви, Києва, європейських міст - А.Востряков, Д.Попов, В.Верестніков, М.Пастер, А.Дурсенева та інші. З жовтня 1991 року театр працює в новому приміщенні, технічні можливості якого дозволили повною мірою розкрити творчий потенціал виконавців, створити повноцінні високохудожні вистави, серед яких опери "Тарас Бульба" М.Лисенка та "Поет" Л. Колодуба, "Турандот" Дж. Пуччіні та музична казка для дітей «Колі звірі говорили» Н.Стецюна, «Борис Годунов» М.Мусоргського і «Кармен» Ж.Бізе, балети «Спляча красуня» П.Чайковського, «Баядерка» Л. Мінкуса, «Петрушка» і «Весна священна» І. Стравінського. ХНАТОБ, ймовірно, єдиний у нашій країні театр, де поряд з майстрами сцени своє визнання розкривають обдаровані молоді виконавці, постійно поповнюючи склад оперної та балетної трупи. На базі театру працюють оперна студія Харківського університету мистецтв ім. І.Котляревського, хор хлопчиків «Аз 'і Буки», відділення класичного танцю Харківського училища культури та учнів театрального відділення художнього училища. Постійними стали виступи окремих майстрів і художніх колективів ХНАТОБу в багатьох країнах Західної Європи, Північної та Південної Америки, країнах Азії.

9 симфонія

Людвіг ван Бетховен

Борис Годунов

Модест Мусоргський

Бременські Музиканти

Георгій Гладков

Відкриття 139-театрального сезону

Гала-концерт

Весілля Фігаро

Вольфганг Амадей Моцарт

Вечір балету

Людвіг Мінкус, Жорж Бізе, Родіон Щедрін

Вечір балету

Вечір балету

Горбоконик

Родіон Щедрін
Балет-казка

Дон Жуан

Вольфганг Амадей Моцарт

Дон Кихот

Людвіг Мінкус

Евгений Онегин

Петро Чайковский

Жизель

Адольф Адан

Запорожець за Дунаєм

Семен Гулак-Артемовський

Иоланта

Петро Чайковский